Метою голосування є адекватне представництво територіальної громади у випадку мажоритарної системи, та адекватне відображення суспільної думки у випадку пропорційної.
- Розглянемо пропорційну систему.
Чи є голосування за одну партію дійсним відображенням суспільної думки?
Розглянемо ситуацію з одним виборцем і декількома партіями: "зелені", "соціалісти", "пенсіонери". Якщо виборець - соціаліст-пенсіонер та ще й еколог? Очевидно, він не проти всіх трьох партій, але голосувати може лише за одну. Видно, що принцип "один виборець - один голос" не відображає суспільну думку, натомість спонукає партії до розмивання ідеології. При цьому неясно, чи буде партія "зелених соціалістів-пенсіонерів" принципово обстоювати екологічні питання, у тому разі як партія "зелених" обстоювати буде точно, по це єдине за що її вибирали.
Вихід - голосування за декілька партій відразу.
- Голосування по мажоритарних округах.
Чи є адекватним представником округу людина, яку 60% обожнюють, а 40% ненавидять?
Очевидно, що представником має бути людина, яка влаштовує всіх, тобто не одіозна, а компромісна фігура. Голосування за одну людину породжує феномен "непрохідних", коли за людину не голосують, бо вона не розкручена і виборець боїться втратити голос; натомість розкручені грають на протиріччях "свій-чужий". Тоді округ розділяється на переможців і переможених і власне "переможець" представляє увесь округ лише формально.
Вихід - голосування шляхом оцінювання всіх кандидатів як гідних представляти округ, чи не гідних: кожному ставиться відмітка "+" чи "-". При цьому справжня кількість голосів за кандидата - це різниця між позитивними і негативними відгуками. Відсутність відгуку вважається "мінусом".
Уточнення: за партії виборець має один голос, котрий він може розділити на декільео партій. Наприклад, якщо відмічено три партії, то це означає, що кожна отримує 1/3 від одного голосу виборця.
ВідповістиВидалити