Якщо парламенту нема. виникає питання, звідки він з'явиться? тобто, хто буде все це організовувати, рахувати голоси і т.п. Виходимо з того, що всі учасники громадянського суспільства є рівні між собою; кожен уособлює судову, виконавчу, законодавчу владу, при потребі й армію та поліцію. ці функції можна делегувати, а можна й не делегувати; сутність Громадянина від цього не змінюється. Правила гри на перших етапах встановлюються стихійно; але для подальшого розвитку необхідна формалізація. це означає, що має бути перший серед рівних, хто скаже - "ось Закон". Хтось має встановити правила гри, що будуть беззаперечно прийняті всім суспільством. Але зовсім не обов'язково при цьому встановлювати всі правила відразу; той, хто встановлює має діяти у межах своєї легітимності - суспільної довіри, оформленої юридично.
У випадку виборів це виглядає так:
Утворюється сенат. В сенаті мають бути представлені всі спільноти. Фіксована кількість представників кожної області - але це може бути й етнічні групи, клани, конфесії - будь-який принцип, або все відразу - це представництво субетносів! Взагалі, первинна сутність сенату - це рада старійшин. Для України це буде представництво адміністративних одиниць - областей, Києва, Севастополя, та Криму.
Сенат утворюється фактично шляхом самопроголошення, при цьому функції сенату обмежуються виключно виборчим правом та процедурою виборів. Сенатори вже на момент проголошення мають бути сенаторами - першими серед рівних; сенат презентує суспільству правила, за якими планується проводити вибори у парламент та легітимізує себе шляхом збору підписів. Головне - переконатися самим та юридично зафіксувати той факт, що вся ця ідея однозначно позитивно сприймається суспільством.
Сутність сенаторів відмінна від сутності парламентарів. Якщо парламентар, це представник, фактично - найнятий адвокат; то сенатор править як монарх чи старійшина роду - він є уособленням волі певної природної спільноти, тобто такої, то якої людина належить по праву народження і які разом складають націю. У громадянському суспільстві кожен є сам собі лідер, тому функція сенату зводиться до мінімума - створити такі правила гри, щоб громадянське суспільство само створило всі необхідні органи влади. Але первинна сутність сенату залишається незмінною: сенат проголошує себе сам, своєю волею, а не волею виборців; але це проголошення у той самий час має бути здійсненням волі народу.
Сенат створює себе сам і обирає себе сам - за принципом ротації: наприклад, одна третина сенаторів переобирається кожні три роки. Якщо сенат був затверджений всенародною волею, то так само кожен сенатор може бути відкликаний: кожен громадянин має право ініціювати місцевий, якщо сенатор належить до тієї ж спільноти, чи загальнонаціональний, якщо сенатор належить до іншої спільноти, референдум з його відкликання. тому сенат, та кожний сенатор окремо мають уособлювати національну єдність(!).
- Відносини між сенатом та парламентом:
На сенаті лежить відповідальність за створення та належне функціювання парламенту, це означає також, що сенат має право розпуску парламенту, якщо парламент не може утворити уряд. У свою чергу парламент зобов'язаний розпустити сенат тоді і тільки тоді, коли сенат не проведе ротацію. У цьому разі вже парламент зобов'язаний провести вибори в новий сенат. Але це - виключний форс-мажор, як зміна династій.
- Вибори в сенат:
Через те, що сенатор має бути лідером, а не компромісною фігурою,сенатори обираються простою більшістю у один тур.
PS
Сенат у даному разі є верхньою палатою, та ЦВК одночасно. це усуває логічний парадокс, коли парламент обирає себе сам. а ЦВК має меншу стабільність ніж парламент. Україна яскраво виявила очевидний недолік такого підходу - виборче законодавство змінюється залежно від політичної ситуації. Сенат це усуває - є стабілізатором політичної системи.
Немає коментарів:
Дописати коментар