Розглядаючи типовий парламент можна виділити такі функції, що виконують його окремі депутати, групи та весь парламент загалом:
- прийняття рішень
- генерація ідей
- організація роботи
- представництво територіальних громад
- представництво ідеологій
Бачимо, що один депутат не може виконувати всі ці функції одразу, бо вони або потребують якостей, що між собою слабо корелюють, або принципово несумісні.
Наприклад:
- Прийняття рішень і генерація ідей. - це дві різні функції, що потребують різних якостей. Людина, що приймає рішення - це "yes-no man", тобто людина, що бачить ситуацію, бачить слушні ідеї, каже "так" чи "ні", робимо, чи не робимо, і головне - несе за це відповідальність. Авторство ідеї - питання другорядне, відповідатиме саме та людина, що сказала "так" чи "ні", "це мені порадили" - дитяча відмазка. Видно, що задача людини, що приймає рішення зовсім не проста, хоча ззовні може зводитися до натискання кнопки і при цьому не завжди і необов'язково така людина є й генератором ідей одночасно.
- Представництво територіальних громад і представництво ідеологій. - це взагалі прямо протилежні задачі: Для представника територіальної громади важливо найти компромісне рішення, щоб влаштовувало усю громаду загалом; для представника певної ідеології - навпаки, важливо принципово обстоювати конкретну ідеологію. "Зелений" буде займатися екологічними проблемами, тут в нього безкомпромісна боротьба з власниками хімічних виробництв, але людям потрібно і працювати і дихати, потрібен компроміс.
- Організація роботи - прямо суперечить всім іншим, бо організатор має бути нейтральним до ідеологій, територій. Це несумісне з генерацією ідей та прийняттям рішень.
Історично протиріччя вирішувалися:
- двопалатним парламентом
- змішаною партійно-мажоритарною системою
- відкритими партійними списками
Ці рішення існують у різноманітних комбінаціях, але всі варіанти наявних рішень є половинчастими і не усувають повністю всі вищезгадані протиріччя.
ПРОПОЗИЦІЯ
Однопалатний парламент, що складається з:
- представників територіальних громад, з правом голосу і слова
- загальнонаціональних партій, з правом слова, але без права голосу
- модераторів, що є запрошеними особами без права слова і голосу.
Маємо:
- Представники територіальних громад зосереджуються на пошуках компромісу і прийнятті рішення, несуть відповідальність за це. Партії являють собою лобі, нижню палату та комітети одночасно. У засіданнях та над законопроектами всі депутати працюють разом. Модератори - спеціально запрошені парламентом особи що займаються суто організаційними питаннями.
Функції розділені таким чином, що одна особа не поєднує несумісні:
- Представники територіальних громад приймають остаточне рішення
- Представники ідеологій генерують ідеї, але не приймають рішення
- Організаційна робота делегована запрошеним особам, що не складають депутатський корпус.
Звісно, представники територіальних громад можуть генерувати ідеї, але головне, що від них вимагається - розумний компроміс та прийняття остаточного рішення.
Таку структуру я бачив, що вона реально працює на Першому Всеукраїнському форумі Євромайданів у Харкові. На Форумі були представлені делегати від євромайданів; спостерігачі - запрошувалися суспільні діячі, та ті, хто мав слушні пропозиції по темах Форуму; модераторами - "спікерами" були брати Капранови. Я там був присутній у якості спостерігача.
PS
Через те, що партії в даному випадку, це не стільки частина суспільства, скільки група фахівців з певного питання, поняття може бути розширене за межі традиційного уявлення. В такі експертні групи можуть входити наприклад військові - фахівці з питань армії, або навіть іноземні громадяни. Якщо, звісно, суспільство захоче їх бачити.
